Осока піхвиста
| Осока піхвиста | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
| Рід: | Осока (Carex) |
| Вид: | Осока піхвиста (C. vaginata)
|
| Біноміальна назва | |
| Carex vaginata | |
Осока піхвиста[1], осока піхвова[2][3] (Carex vaginata) — вид багаторічних кореневищних трав'янистих рослин родини осокові (Cyperaceae). Етимологія: лат. vaginata — з листовою піхвою[4][5].
Рослини колоніальні, з довгими кореневищами. Пагони запушені, 7–60 см, із закругленими кутами або субциліндричні, гладкі. Листя: проксимальні піхви світло-коричневі й тонкі; листові пластини пласкі жолобчасті й зелені, на вегетативних стеблах розміром 5–40 см × 1.5–4 мм; на родючих стеблах — до 10 см. Найнижчий приквіток значно коротший, ніж суцвіття. Суцвіття 6.5–25 см, з 3–4 колосками. Верхній колосок у суцвітті чоловічий, булавоподібний, зі світло-іржавими яйцеподібними гоструватими покривними лусками. Решта колосків жіночі, довгасті, 1–2.5 см завдовжки, рідкоквіткові, на довгих ніжках. Маточкові колоски коротші за мішечки, 0.8–3 см × 3–6.5 мм. Мішечки зеленкувато-жовті, 3.5–5 мм, з дзьобом 0.5–1.8 мм. Приймочок 3. Сім'янки від світло- до темно-коричневого кольору, 2.2–3 × 1.2–1.5 мм. 2n=32. Розмножується насінням і вегетативно. Квітне у травні–липні; плодоносить у червні–липні.
Цей вид має циркумбореальне поширення, що трапляється зі Скандинавії на південь, у Центральну Європу (вкл. Україну) і на схід через територію Росії, Кавказу та Монголії на схід Китаю, на Корейський півострів і Японію; У Північній Америці зростає на північ від лінії від Південної Дакоти до Нью-Йорку (вкл. Гренландію). Зростає від низин до висот 2000 м у Центральній Європі. Вид знаходиться у критичній небезпеці: Південна Дакота, Нью-Йорк, Вермонт; у небезпеці: Монтана; уразливий: Вісконсин, Мен, Нью-Брансвік. Цей вид живе в ряді місць проживання: вапнисті болота, заболочені зарості, рідколісся і хвойні ліси часто з видами Sphagnum, мокрі кам'янисті місця, вологі схили.
Вид знаходиться у переліках рослин, які потребують охорони у Закарпатській області[6]. В Україні трапляється в альпійському поясі Карпат; пн. Центрального Полісся; пн. сх. Лівобережного Полісся. Адм. регіони: Жт, Кв, См, Ів, Зк. Усі популяції ізольовані, з дуже малими площами і чисельністю особин. На рівниній України їхня площа і чисельність скорочується. Єдина високогірна популяція на масиві Чорногора (г. Бребенескул) відзначається регресивним характером. Потерпає від випасання, рекреаційного навантаження, вирубування лісів. Природоохоронний статус виду: зникаючий. Охороняють в Карпатському БЗ, Карпатському та Деснянсько-Старогутському НПП[7].
-
Загальний вигляд -
2. Carex vaginata var. vaginata
- ↑ Carex vaginata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Данилик І.М. Система родини Cyperaceae Juss. флори України // Укр. ботан. журн.. — 2012. — Вип. 69. — № 3. — С. 345.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 428.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets
- ↑ Wiktionary
- ↑ Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ Червона книга України 2010—2016
- Lansdown, R.V. 2016. Carex vaginata. The IUCN (англ.)
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
- Flora of North America (англ.)
- Flora of NW Europe[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
- Euro+Med Plantbase (англ.)
- Flora of Iceland (webpage of Icelandic Institute of Natural History) (ісл.)
|
Це незавершена стаття про осокові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |